ОСНОВИ СПОРТИВНОЇ ТРАВМАТОЛОГІЇ
Травма - пошкодження з
порушенням або без порушення цілісності тканей, викликане якимось зовнішнім або внутрішнім впливом
(механічним, фізичним тощо).
Травми
бувають:
1.
За наявності або відсутності пошкодження шкірних покровів -
відкриті або закриті;
2.
За обсягом:
-
мікротравми;
-
макротравми.
3.
За важкістю протікання та впливу на
організм:
-
легкі (до 90% випадків);
-
середньої важкості (до 9% випадків);
-
важкі (до 1% випадків).
4.
За локалізацією:
-
травми кінцівок (до 80% випадків);
-
черепно-мозкові;
-
тулуба;
-
хребта.
Основна ознака травми -
біль.
Для спортивних травм
характерна перевага закритих травм над відкритими, легкість лікування
ушибів і травм суглобів, низька кількість кісткових пошкоджень, відносно
велика кількість вивихів.
Причинами травм можуть
бути зовнішні та внутрішні фактори.
1.
Зовнішні - наслідок удару супротивником, зіткнення зі спортивним снарядом,
скручення (перевищення фізіологічних меж руху за амплітудою),
розтягнення.
2.
Внутрішні - стомленість, помилки у методиці занять, несприятливі
санітарно-гігієнічні і метеорологічні умови, психологічний дискомфорт, захворювання,
хронічні недуги, схильність к спазмам м'язів та
судин.
